З 13 листопада 2011 р. в Україні запрацював Закон, яким відкориговано порядок діяльності Верховного Суду України.

Зазначений Закон вносить зміни до Кримінально-процесуального, Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства України, якими:

- змінено порядок перегляду справ у Верховному Суді України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (або норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь), що мало наслідком ухвалення різних за змістом судових рішень: справи переглядатимуться колегією суддів зі складу відповідної палати, а у деяких випадках – на спільному засіданні судових палат;

- зобов’язано суди використовувати при розгляді справ висновки Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права (або норм кримінального закону);

- передбачено повноваження Верховного Суду України за результатами перегляду справ приймати нове рішення, яке підлягатиме обов’язковому опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України протягом 10-денного строку з дня прийняття такого рішення.

Окрім того, Закон вносить низку змін та доповнень до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (N 2453-VI від 07.07.2010 р.), якими:

- збільшено кількість суддів Верховного Суду України з 20 до 48 осіб;

- відновлено діяльність судових палат в адміністративних, господарських, кримінальних та цивільних справах;

- запроваджено посаду Першого заступника Голови Верховного Суду України, а також збільшено кількість заступників Голови Верховного Суду України з 1-го до 4-х, які одночасно обійматимуть посади секретарів палат;

- запроваджено посади заступників секретарів палат, які обиратимуться строком на 5 років та звільнятимуться з посади Пленумом ВСУ за пропозицією суддів ВСУ;

- визначаються механізми розгляду справ, що на сьогодні знаходяться у провадженні ВСУ.

Ще однією гарячою темою, що збентежила не тільки юристів, а й усіх осіб, що так чи інакше використовують у своїй діяльності Єдиний державний реєстр судових рішень, є внесення змін до Закону України "Про доступ до судових рішень" (N 3262-IV від 22.12.2005 р.), якими скасовано обов'язковість включення до зазначеного реєстру усіх судових рішень судів загальної юрисдикції.

Натомість встановлено, що перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Реєстру, затверджуватиметься Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Думки спеціалістів з цього питання розходяться. Дехто вважає, що зазначені зміни є наступом на прозорість судової діяльності та можуть призвести до суто формального наповнення Реєстру якимось мінімумом рішень. З іншого боку, лунають схвальні відгуки щодо обмеження кількості рішень, які розміщуються у Реєстрі, яких зараз вже близько 19 млн., та в яких важко орієнтуватися. Тобто, такі заходи можуть призвести до певного очищення Реєстру шляхом виключення потрапляння до нього документів, що не несуть значного інформаційного навантаження, наприклад, ухвал про відкриття провадження у справі або повернення заяви позивачеві у зв'язку з неусуненням останнім недоліків у визначений судом строк тощо. Тим більше, якщо врахувати, що ПІБ усіх фізосіб у цих документах замінюється на "ОСОБА_1", "ОСОБА_2", їхні адреси – на "АДРЕСА_1", "АДРЕСА_2" тощо, то інформаційна цінність значної кількості рішень нівелюється.

------------------------

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України" (N 3932-VI від 20.10.2011 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 213 від 12.11.2011 р.

Дата набрання чинності: 13.11.2011 р.